Виховна робота
Школа - це простір життя дитини; тут вона не готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність навчального закладу відбувається так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя.
Проблема, над якою працює школа у виховній та позакласній роботі
Створення життєвих компетентностей учнів на всіх етапах становлення особистості
Мета виховання:
створення цілісної моделі виховної системи на основі національних та загальнолюдських цінностей; формування морально-духовної життєво-компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал.
Система виховної роботи в школі розроблена відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» Конвенції ООН про права дитини, статуту навчального закладу.Основними ідеями, які лягли в основу виховної системи школи, є ідея гуманізму, педагогіки співробітництва, загального піклування, формування єдиного виховного простору.В Законі України «Про загальну середню освіту» особлива увага приділяється вихованню громадянина-патріота своєї держави, який готовий до подальшого навчання та трудової діяльності зі своїми політичними переконаннями, формуванню творчої особистості, свідомого відношення до своїх обов’язків; формуванню навичок здорового способу життя.Одним із основних завдань, які поставив перед собою педагогічний колектив школи – це створення належного освітнього середовища для розвитку здорової дитини, оволодіння навичками безпечного життя і здорової поведінки, формування в учнів свідомого ставлення не лише до власного життя і здоров’я, а й оточуючих. Характер виховання повинен передбачити глибоке розуміння вчителем фізіологічної природи вихованців їх індивідуальні риси та можливості, повагу до особистості дитини.
Завдання діяльності:
• Виховувати дитину як громадянина країни, національно свідомого, життєво і соціально компетентного, здатного здійснювати самостійний вибір і приймати відповідні рішення у життєвих ситуаціях.
• Сприяти зростанню творчого духовного потенціалу особистості, розкриттю здібностей на кожному з виховних етапів.
• Розвивати дитяче самоврядування як осередок самореалізації громадянського виховання.
• Стимулювати саморозвиток, самовиховання, самоосвіту учнів та розвиток їх життєтворчої компетентності через участь у реалізації проектів соціального та благодійного напрямків.
• Створювати умови для розвитку життєтворчої компетентності учнів.
• Впроваджувати оптимальні методів, форм, засобів, що сприяють формуванню в учнівської молоді основ життєтворчості; розширення можливостей компетентного вибору особистістю свого життєвого шляху;
• формування внутрішньої професійної та особистісної мобільності педагога та учня;
• розвиток інноваційного мислення учителя як умови його професійної компетентності;
• забезпечення мобільності учителя та учня шляхом формування інформаційних та комунікаційних компетенцій;
• консолідацію зусиль всіх учасників виховного процесу, координацію зусиль взаємодії співробітництва навчального закладу, класного керівника з усіма виховними інститутами суспільства;
• виховання в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження й зміцнення їхнього фізичного та психічного здоров’я;
• формування особистості – патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних реаліях;
• виховання особистості демократичного світогляду й культури, яка не порушує прав і свобод людини, з повагою ставиться до традицій, культури народів світу;
• створення й розвиток цінностей громадського суспільства, запобігання негативних проявів серед учнівської молоді, дитячої бездоглядності, безпритульності та підліткової злочинності;
• створення сприятливих умов для повноцінного морально-психологічного, соціального і духовного розвитку сім’ї, гармонізації взаємовідносин поколінь;
• формування в учнів національної свідомості, людської гідності, любові до рідної землі, свого народу;
• забезпечення умов для самоорганізації та самореалізаціі особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів;
• формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;
• забезпечення високої художньо-естетичної освіченості і вихованості особистості.